Націоналізація, або Як відшкодовують збитки Україні
У відповідь на військову агресію рф, у березні Верховна Рада ухвалила закон про націоналізацію в Україні майна російських юридичних та фізосіб — рухомого та нерухомого, а також коштів, вкладів у банках, цінних паперів, корпоративних прав та інших активів. Серед об’єктів, які підпадають під відчуження, — великі підприємства з мільярдним річним прибутком.
Націоналізація є примусовим відчуженням майна компанії або фізособи на користь держави, де ця особа веде свою діяльність. Мотиви держави у разі обумовлені захистом національної безпеки та забезпеченням економічної самостійності країни.
Ухвалений закон передбачає націоналізацію активів без виплати компенсацій їхнім власникам. Україна вилучає майно осіб, пов’язаних із країною-агресором. У законі пояснюється, що відчуження здійснюється в рахунок майбутньої репарації на користь України.
Документ досі допрацьовують, доповнюють новими пунктами, але він уже працює. У питанні націоналізації в поле зору держави потрапляють усі компанії, резиденти яких прямо чи опосередковано пов’язані з рф, знаходяться на її території, а також заперечують чи підтримують ведення війни в Україні.
Станом на 24 лютого, в Opendatabot було нараховано близько 17 тисяч компаній, пов’язаних з рфта Білоруссю (яка безпосередньо причетна до війни в Україні, і влада якої активно співпрацює з країною-агресором).
Які підприємства в Україні, які стосуються експорту різної продукції, потрапляють під націоналізацію?
Миколаївський глиноземний завод. Це одне з найбільших підприємств кольорової металургії в Європі, засноване 1980 року. Завод має у своєму розпорядженні причали для перевалки бокситів. Минулого року завод прийняв 75% (близько 5 млн тонн) всього українського імпорту руди. Імпортні боксити комбінат переробляє на глинозем і продає за кордон для виробництва алюмінію. Кінцевим бенефіціаром МГЗ є російський бізнесмен та мільярдер Олег Дерипаска. 1 березня об’єднання «Русал» (до якого входить МГЗ) оголосило про призупинення роботи заводу, у зв’язку з «неминучими логістичними та транспортними проблемами на Чорному морі та прилеглих територіях». З початку війни у загальній структурі власності Дерипаска втратив уже близько 30-50%, в основному саме через Миколаївський глиноземний завод.
БНК Україна (засновник – ЗАТ «Білоруська нафтова компанія»). З 2010 року є імпортером до України нафтопродуктів із Білорусі. Також компанія надає транспортно-експедиторські послуги з перевезення вантажів залізницею. З 2012 року є членом Асоціації міжнародних експедиторів України.
«Альянс Ойл Україна». Імпортер та постачальник нафтопродуктів в Україні, з нафтобазами у Київській, Харківській, Житомирській та Львівській областях. Компанія імпортує продукцію з рф, Білорусі, Литви та Польщі. Також діяльність підприємства поширюється на видобуток, розвідку та перевалку продукції. 2015 року «Альянс Ойл Україна» виграла тендер на постачання палива для українського Міноборони. Також компанії належить половина акцій НК «Альянс Україна», що володіє 132 АЗС Shell у 20 областях України. Серед основних клієнтів «Альянс Ойл Україна» – «Нібулон» та «АрселорМіттал Кривий Ріг».
«Індастріз Україна» (до 2018 року – «ТНК Індастріз Україна»). Займається імпортом нафтопродуктів до України. До 2018 року була дочірньою компанією «Роснафти». Власник компанії – «Глуско Енерджі». Станом на 1 січня 2022 року компанія має понад 5 млн грн податкової заборгованості.
Бенефіціар – Нісан Мойсеєв, довірена особа українського проросійського олігарха Віктора Медведчука. За даними Opendatabot, Мойсеєв є бенефіціаром понад 30 підприємств, зареєстрованих за однією адресою в Києві, аж до номера будинку.
Директор компанії – Сергій Латишев. На нього зареєстровано 5 компаній, три з яких знаходяться в окупованому рф Криму.
ПрАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь». Запорізьке підприємство, яке займається виробництвом та реалізацією металопродукції. Кінцевими споживачами товарів «Дніпроспецсталі» є близько 500 компаній. Підприємство експортує близько 60% виробленого металу. Продукцію заводу використовують, зокрема, у машино- та суднобудуванні. «Дніпроспецсталь» з 2008 року знаходиться під контролем групи VS Energy. У свою чергу, групою володіє Михайло Воєводін, який, за інформацією ЗМІ, є протеже віце-спікера Держдуми рф Олександра Бабакова.
ПАТ «Енергомашспецсталь». Виробник литих та кованих виробів для металургії, суднобудування, енергетики та машинобудування. Компанія розташована в Краматорську і є українською філією російської компанії «Атоменергомаш». Остання — підрозділ держкорпорації з атомної енергії «Росатом», яка брала участь у захопленні Запорізької атомної станції місяць тому.
Серед компаній з іноземним капіталом в Україні російських найбільше: 28% ринку. Далі йдуть США (17,6%), Німеччина (11,7%) та Франція (10,3%).
Але є ще й олігархи, які мають власність в Україні прямо чи через фірми-прокладки. За даними на 2018 рік, більше 20 олігархів, наближених до президента рф володимира путіна, володіють активами на території України. Це майно також підлягає вилученню через суд.
На відчуження очікує і продукція, яку в умовах воєнного стану незаконно використовували представники рф та колаборанти. Нещодавно Держбюро розслідувань відзвітувало, що на користь держави вже було передано, зокрема, понад 400 тонн нафтопродуктів. Їх, як та інші вилучені товари, передадуть на потреби Збройних Сил України.
Націоналізують в Україні не лише російські підприємства цілком, а й різну техніку та транспорт. Наприклад, у середині березня АТ «Укрзалізниця» повідомила, що планує націоналізувати понад 15 тисяч російських вагонів, що знаходяться в Україні. Це майже 11 тисяч напіввагонів, 2057 цистерн, 587 критих вагонів, 158 платформ, 1318 інших вагонів. Відчуження вагонів зараз є особливо актуальним — експорт зерна з України критично небезпечно зупиняти. Українські морські порти зараз не працюють, а існуючих пропускних здібностей залізниці замало, щоб безболісно переорієнтувати вантажі з моря на вагони.
Націоналізація торкнулася і морської галузі. Так, на судноремонтному заводі в Ізмаїлі були судна під російським прапором — їх також планують націоналізувати. Наразі Кабінет Міністрів розглядає рішення, яке дозволить вилучити це майно на користь України. За даними MarineTraffic, до війни в Ізмаїльському порту було дев’ять суден під прапором рф.
Як показує досвід, російська федерація нехтує нормами міжнародного права та різними міждержавними договорами, а тому виплати репарацій від неї можна і не дочекатися. Націоналізація російських активів в Україні дозволяє хоча б частково відшкодувати ті трильйонні збитки, які вже завдала росія за півтора місяці повномасштабної військової агресії.
Проблема полягає в тому, що розмови про націоналізацію російських активів тривають уже півтора місяці. Затягування дає можливість резидентам рф перереєструвати свої підприємства та уникнути відчуження майна. Отримання прибутку від націоналізації російських компаній або посилення потужностей за їх рахунок стратегічно необхідні Україні. Наша держава отримує допомогу від зарубіжних партнерів та союзників, але фізично бореться із противником наодинці. Тому кожна тонна нафти, одиниця техніки чи судно, вилучені для потреб економіки та військових, наближають нашу перемогу.
Ольга Горбенко.
