Маленький крок чи перемога: чи вплине відкриття гирла Бистре на експорт зерна?
У суботу, 9 липня, стало відомо, що гирло Бистре знову відкрите. Проводка по гирлу стала доступна завдяки звільненню острова Зміїний та забезпеченню безпеки прибережної ділянки акваторії у цій частині Чорного моря. USM розповідає, який ефект матиме відкриття гирла Бистре для українського експорту та чого побоюються учасники ринку.
«Відновлено судноплавство каналом “Дунай-Чорне море”. Враховуючи звільнення від російських військ острова Зміїний та скупчення великої кількості суден в очікуванні проходу каналом Суліна, можливе використання гирла Бистре для заходу/виходу суден, що перевозять агропродукцію», — повідомила 9 липня Адміністрація морських портів України.
Першими каналом провели два барже-буксирних каравани (по 1 буксиру і 1 баржі в кожному каравані), щоб перевірити пропускну здатність гирла. Тоді ж і визначили: рух суден морським підхідним каналом і гирлом Бистре можливий виключно у світлий час доби. Максимальна безпечна осадка суден – 3,90 м у морській воді.
За чотири доби роботи, каналом пройшли 16 суден — усі вони одразу стали в чергу під навантаження зерном в українських портах на Дунаї.
Щоб зрозуміти, чому відкриття гирла Бистре під час війни таке важливе для українського експорту, варто звернутися до історії.
Питання про глибоководний судноплавний канал вперше озвучили ще в середині ХІХ століття. Для невеликих суден були доступні всі рукави великої дельти Дунаю. Зараз є кілька варіантів судноплавних фарватерів Дунай – Чорне море, зі своїми перевагами та недоліками. Один із цих варіантів — саме гирло Бистре.
Наразі гирло є альтернативою румунському Сулінському каналу. В дечому Бистре виглядає навіть потужнішим за «румунського брата». До повномасштабного вторгнення рф, по гирлу можна було ходити в будь-який час доби за хорошої погоди, також практикувалася двостороння проводка.
Але українське гирло явно програє Сулінському каналу в осадці — актуальна осадка в Бистрому становить 3,9 метра, а то й нижче. Залежно від глибин та погодних умов, тепер лоцмани наполягають на максимумі в 3,7 метра. Тому деякі судна зможуть порожніми підходити до українських портів на Дунаї, але виходити завантаженими вже через Сулинський канал.
Чому Бистре допоможе українському експорту?
З 24 лютого всі українські порти, окрім тих, що знаходяться на Дунаї, закрилися через війну. Альтернативою вітчизняному морському експорту став спосіб доставляти вантажі наземним транспортом до Румунії та Молдови, а звідти вже відправляти вантажі суднами.
Але це не вирішило всюпроблему загалом. Насамперед через «розтягнуту» логістику, вивозити довоєнні обсяги з України стало нереально. По-друге: наземний транспорт не зможе замінити обсяги експорту через порти. Тому український уряд та бізнесмени активно шукали «водну» альтернативу великим портам. Працювати почали у портах на Дунаї.
То чим же відкриття гирла Бистре допоможе експортерам? За даними USM, на 11 липня понад 130 суден чекали на вході до румунського каналу Суліна. Затор пов’язаний з активізацією судноплавства в румунських водах після початку повномасштабної агресії рф в Україні.
Крім того, судноплавство у районі ускладнює й те, що канал Суліна є одностороннім. Тому судна можуть очікувати на прохід тижнями. Відкриття гирла Бистре допоможе розвантажити цей затор – знову ж таки, із застереженням на осадку та глибини. Однак можна очікувати, що вагомий відсоток суден гирло на себе «забере».
Те, що відкриття Бистрого є важливим кроком для українського експорту, підтверджує і заступник міністра інфраструктури України Юрій Васьков:
«За останні 4 доби вже 16 суден пройшли через гирло Бистре. Плануємо зберігати такий темп. Відновлення судноплавства цим каналом – важливий крок, який також дозволить розвантажити рейд каналу Суліна і прискорити експорт зернових. На жаль, його пропускна спроможність та організація роботи на цьому каналі дають можливість приймати лише 4 судна за потреби щонайменше 8 суден на добу».
Наскільки збільшиться морський експорт українського зерна? Васьков вважає, що завдяки гирлу Україна зможе наростити щомісячний експорт зернових на 500 тис. тонн.
Також, як вдалося дізнатися USM, найближчим часом Україна планує поглибити дно та модернізувати гирло, що дозволить заводити судна більших розмірів. Бистре дійсно має потенціал: 11 листопада 2010 року на цій ділянці зафіксували абсолютний рекорд за кількістю суднопроводок. Тоді за добу лоцмани провели гирлом 19 суден. Проте зараз МІУ демонструє стриманий оптимізм.
«Навіть за умови оптимізації логістики через дунайські порти, їхня пропускна здатність все одно буде недостатньою для повноцінної заміни морських портів. У червні наявними логістичними маршрутами вдалося експортувати орієнтовно 2,5 млн. тонн продукції, тоді як місячна потреба в експорті такої продукції становить 8 млн. тонн», — вважають у Мінінфраструктури. Загалом МІУ оголосило амбітний план: збільшити перевалку вантажів у дунайських портах майже вдвічі, до 25 мільйонів тонн на рік.
Розвиток Дунайського портового кластера вже є одним із пріоритетних напрямів у роботі українського уряду. Нещодавно міністр інфраструктури України Олександр Кубраков повідомив, що бізнесу, який інвестує у розвиток логістики Дунаю, надаватимуть пільгові кредитні інструменти.
Не залишилася осторонь і Адміністрація морських портів України. У відомстві підрахували, що звільнення острова Зміїний та деблокада гирла Бистре економить бізнесу щонайменше 500 тис. доларів на добу.
«Додаткове вікно дозволить прискорити темпи проведення суден-зерновозів до Дунайських портів. Паралельно ми працюємо з румунськими колегами, щоб логістичні процеси були максимально швидкими та ефективними», – зазначив голова АМПУ Олексій Востриков.
Окрім підрахунків, АМПУ перейшла і до дій. Зокрема, створила прозорий механізм тижневого планування суднозаходів у дунайські порти через Суліну — остаточний план погоджуватимуть портові оператори.
Окрім тижневого плану, тепер на сайті АМПУ публікуватиметься щоденна інформація з актуальним переліком суден на рейді Суліни; тижневий звіт про проведені каналом судна та звіт про відпрацювання румунськими колегами тижневого плану.
Актуальні питання
Те, що гирло Бистре знову стало доступним для суднопроходів — чудова альтернатива Сулінському каналу. Однак деякі учасники ринку впевнені, що попереду ще багато невирішених питань.
Як розповів USM директор Maritime Logistic Антон Шапран, зараз складно спрогнозувати, як відкриття гирла позначиться на фрахтових ставках та на час очікування.
«Так, проведення суден до українських портів на Дунаї стане швидше, але ж є й навантаження. В портах більше потужностей не стало. Зараз треба прожити якийсь період і подивитися, який ефект отримують ті, хто першим проїде альтернативним маршрутом і стане до причалів», — каже Шапран.
Крім того, директор Maritime Logistic вважає, що відкриття гирла створює нову дилему для фрахтувальників:
«Ось, для прикладу, є фрахтувальник. У нього на рейді Суліни тиждень стоїть судно. Відповідно, це збитки: що довше судно простоює, то більший нараховується демередж. І тепер цей фрахтувальник знаходить ще одне судно, яке одразу може зайти до порту через гирло Бистре. І тоді з‘являється дилема – кого поставити першим? Якщо фрахтувальник вибере того, хто одразу проходить через Бистре, тоді у власника судна, яке стоїть на Сулині, можуть виникнути питання. Тож зараз буде дуже багато персоналізованого підходу до роботи у цьому регіоні».
Також Антон Шапран поділився думкою, що ціна на фрахт може залишитись без змін:
«Складно оцінювати зміни фрахтової ставки. Можливо, фрахт і не знизиться, – через те, що судновласник зараз «на коні». Фрахтувальників багато, їм треба якнайшвидше експортувати вантаж, а судновласники — обмежений пул. Не всі ж готові простоювати на рейді Суліни тижнями і йти для цього з інших вантажопотоків. Відповідно, фрахтувальникам все одно доведеться конкурувати за доступні судна. Також є побоювання судновласників щодо безпеки проходу. Страхові компанії не покриють військові ризики проходу через Бистре — адже Чорне море, на північ від входу в Суліну, є war risk зоною. Виходить, всі ризики лягають лише на судновласника».
Інші учасники ринку поділяють ці побоювання. Наразі вихід завантажених суден з українських портів можливий лише через Суліну. І є більша ймовірність, що румунська сторона може збільшити плату за односторонню проводку.
Що отримуємо в результаті? Думки різняться. З одного боку, порожні причали українських портів на Дунаї заповнюватимуться швидше. До відкриття гирла проводка здійснювалася через односторонню Суліну. Тільки цей аспект збільшував час очікування на кілька днів. З іншого боку, бізнесмени побоюються корупційних схем, які можуть народитись внаслідок відкриття Бистрого.
Крім того, проводка по гирлу не є остаточним вирішенням проблеми. Ефект від деблокади морських портів буде набагато сильнішим. Це розуміють навіть у ООН. Так, координатор гуманітарної допомоги ООН Мартін Гріффітс заявив, що від світового голоду відкриття Бистрого (на відміну від деблокади морських портів України) не врятує. Цю ж позицію озвучив і український міністр інфраструктури Олександр Кубраков. Чиновник зазначає, що дельта Дунаю може стати «дорогою життя» для країн, над якими нависла небезпека голоду, але пропускної спроможності поки що недостатньо для повноцінної заміни морських портів.
Як бачимо, відкриття гирла Бистре – лише черговий крок до вирішення проблеми, але не саме рішення. Подальший розвиток ситуації цілком залежить від припинення вогню та від перемоги України над загарбниками. Будь-які інші варіанти – це лише тимчасові та точкові спроби «заклеїти синьою ізолентою». Тільки вигнання ворога з української землі зможе дати портам можливість повноцінно та безпечно працювати, повертаючи в країну гроші, товари та якісний рівень життя для кожного з нас.
Руслан Сорока.
