Експорт по-новому: хто зміг адаптуватись?
Україна спільно з країнами Балтійського та Чорноморського регіонів продовжує розвивати транзитні коридори.
«Українські вантажі повинні переміщатися з мінімальними перевірками та за прискореними митними процедурами, за можливості мінімізуючи наявну інфраструктуру та бюрократичні перепони на маршрутах», – вважають експерти вантажного аналітичного бюро Informall BG, яке базується в Україні.
USM повідомляв, що перевізники не дозволяють відпускати свої контейнери до України — країни, де триває війна. Лінії побоюються, що їхні ємності просто не повернуться назад.
Раніше, щоб забрати свій товар, імпортеру доводилося розформовувати контейнер, перевантажувати вміст на наземний транспорт і лише після цього імпортувати до України. Саме так утворилися затримки у митному оформленні та зросли ставки на зберігання.
Така процедура була причиною додаткової втрати часу та грошей. Станом на травень, лише кілька судноплавних ліній сприяли прискореному переміщенню контейнерів в/з України. Декілька лінії зняли обмеження на ввезення контейнерного обладнання в Україну. Проте відсутність контейнерів, як і раніше, є проблемою в Україні.
У Informall BG вважають, що вільне переміщення контейнерів дозволить прискорити доставку товарів першої необхідності та гуманітарної допомоги в Україну із закордонних морських портів, а також знизить вартість фрахту. Водночас необхідно більше порожніх контейнерів для збільшення експортних потужностей в Україні.
Проте більшість судноплавних ліній залишаються консервативними та не бажають відправляти контейнери в Україну.
«Лінії пройшли шоковий ефект війни в Україні, і деякі з них уже пропонують імпортні послуги в Україну через інтермодальні з’єднання в окремих європейських хабах. Я вірю, що згодом все більше перевізників пропонуватимуть інтермодальні послуги для України через західний кордон, насамперед залізницею», — вважає генеральний директор Informall BG Василь Веселовський.
З 24 лютого українські експортери відправляли вантажі на міжнародні ринки через контейнерні термінали Польщі (Гдиня та Гданськ на Балтійському морі), Литви (порт Клайпеда на Балтійському морі) та Болгарії (порт Варна на Чорному морі). Задіяли навіть Італію (порт Трієст на Адріатичному морі), як альтернатива порту в Констанці, Румунія.
Зазначимо, що Констанца залишається основним контейнерним хабом для українських відправників. Однак в порту мають місце серйозні затримки та збільшення витрат на обробку, що підходить не всім відправникам вантажів.
В Україні поступово починає працювати «зерновий коридор» — 1 серпня перше судно залишило Одеський порт, найближчим часом також готуються відкрити порти Чорноморськ та Південний. Проте решта українських морських портів все ще залишаються заблокованими.
Окрім моря, доставка вантажів здійснюється залізничними коліями та вантажівками. Щоправда, вантажівки часто затримуються на прикордонних пунктах пропуску через численні «вузькі» місця на маршруті.
«У червні середній час очікування на південному кордоні України для вантажівки з експортом складав 7-9 днів. Дальнобійники з імпортом могли чекати по 4-5 днів поспіль», – розповів менеджер проектів Informall BG Олександр Хромов.
На кордоні України із Польщею більше пунктів пропуску. Вони забезпечують більш високу пропускну здатність, що дозволяє доставляти контейнерні вантажі до портів Гдиня і Гданськ швидше.
Данило Мельниченко, аналітик даних Informall BG, каже: «Українським відправникам вантажу та регіональним транспортним компаніям знадобилося близько 3-4 тижнів, щоб адаптуватися до нової реальності військового стану. Щоб почати розробляти альтернативні маршрути доставки контейнерних вантажів до країни у стан війни. Очевидно, що такі альтернативи набагато дорожчі і менш ефективні, але коли хтось має намір продовжувати бізнес під час війни, він не має іншого вибору, окрім як ризикнути і платити за підвищеною ціною».
Уряд України також намагається впоратися з проблемами логістики під час війни. Кабінет Міністрів України ухвалив рішення про виділення Міністерству інфраструктури 250 мільйонів гривень (7,4 мільйона доларів США) із держбюджету для забезпечення безпеки судноплавства в акваторії українських портів Дунайського регіону. І, крім судноплавної галузі, для забезпечення безпеки залізничного транспорту.
Кошти зберігатимуться у МІУ. З цього рахунку відомство компенсуватиме збитки, спричинені агресією росії проти України.
