Бізнес під час війни: проблема переговорів та збитків від росії
Українські бізнесмени пропонують розробити систему, яка дозволить їм перетинати кордон для вирішення підприємницьких завдань.
Агросектор та логістика в Україні потребують наразі максимальної підтримки з боку держави. І питання не лише в економічній складовій такої підтримки, а й у політичній та дипломатичній.
Питання конкретної допомоги з боку держави озвучили на засіданні Круглого столу у рамках Національної інвестиційної ради при Президенті України.
Спікери з агропромислових компаній розповіли, що в країні відсутній єдиний та зрозумілий для всіх механізм перетину кордону для підприємців. За їхніми словами, деякі бізнесмени та чиновники мають можливість перетнути кордон без проблем, навіть за наявності проблем із законом. Як то кажуть, перед законом усі рівні, але хтось рівніший.
Бізнес — це інвестиції та переговори із закордонними донорами. Коли йдеться про великі вкладення, інвестори віддають перевагу особистій зустрічі. Але тут на шляху бізнесменів постає держава. Також українські підприємці не можуть запросити до України потенційного інвестора. Точніше, можуть, але оперативність цього процесу бажає кращого.
Як виправляти ситуацію, не знає досі й сама влада. Окреме питання — чи має бути посередник між бізнесом та державою у вигляді уповноваженої особи/незалежного органу? Чи владі необхідно скласти конкретний протокол, який діятиме на всіх однаково, незалежно від посади та зв’язків?
Наразі виїзд з України за кордон відкритий для кількох категорій чоловіків призовного віку (не рахуючи тих, хто не підлягає мобілізації за станом здоров’я чи сімейним станом). Серед них — студенти, спортсмени та тренери, перевізники медвантажів, гуманітарної допомоги чи вантажів для ЗСУ, залізничники, а також далекобійники, які мають ліцензії на міжнародні перевезення вантажів та пасажирів.
Політики також можуть виїжджати за кордон, якщо це зустрічі, що стосуються України. «Санкції, фінанси, зброя», — так Президент України на одній із прес-конференцій окреслив причини для виїзду політиків за кордон.
Для українських бізнесменів немає окремої категорії для безперешкодного виїзду за кордон. У березні в Україні з’явилася схема виїзду з країни «Шлях», за допомогою якої чоловіки можуть оперативно перетнути кордон, якщо вони є волонтерами чи далекобійниками.
Спочатку в системі реєстрували компанії, які мають ліцензії на перевезення. Перевізники вносили до неї дані своїх водіїв. Однак згодом «Шлях» став одним із каналів виїзду чоловіків призовного віку за кордон. За плату чоловіків оформлюють як волонтерів, експедиторів чи водіїв. При цьому реальні волонтери не завжди можуть оформити через систему дозвіл на виїзд.
Підрахунок збитків — ще один біль українського бізнесу
Крім того, підприємці заявили, що не знають, як рахувати збитки, отримані підприємствами від війни. Підрахунок збитків стосується як фінансових збитків, так і прямих пошкоджень потужностей, повного їх знищення або окупації.
Український бізнес втратив достатньо коштів ще на початку повномасштабного вторгнення рф. Окупанти відрізали Україну від порту Херсона та портів на Азовському морі; головним чином, від порту Маріуполя, через який до війни відправляли основну частину експортної металопродукції. Країна-терорист закріпила свої сили на острові Зміїний, внаслідок чого судноплавство у портах Одеської області було заблоковано до липня. До того ж, російські кораблі розподілили в Чорному морі кілька сотень мін, які регулярно зриваються з якоря та дрейфують, становлячи небезпеку для суден не лише з України, а й з інших причорноморських країн.
Портовому бізнесу довелося переорієнтувати відправки вантажів на автівки та залізницю, але й тут не все так просто. Пропускна спроможність українських шляхів не розрахована на всі вантажі, які раніше відправляли на суднах. До того ж «Укрзалізниця», український перевізник-монополіст, нещодавно підняла тарифи на вантажоперевезення на 70%. Враховуючи ті витрати та збитки, завдані бізнесом з початку війни, підвищення тарифів для них — аналогічне грабежу.
Росія атакує український бізнес і безпосередньо: атакує цивільні судна і завдає ракетних ударів по портових потужностях.
Як із виїздом за кордон, так і з підрахунком збитків, основна проблема — відсутність адекватної комунікації між бізнесом та державою або за вертикаллю влади. Будь-який дозвіл чи рішення «згори» може бути заблокований місцевою владою — обласними військовими адміністраціями, серед яких і Одеська.
Одеса була першим містом, де з початку війни провели зустріч Національної інвестради із представниками бізнесу. Далі рада відвідає ще низку українських міст. Можна розраховувати, що держава почує проблеми бізнесу, оскільки в різних містах підприємці озвучуватимуть практично однакові речі, які їх турбують: діяльність бізнесу, підрахунок збитків та отримання компенсацій, звільнення від низки кредитних та податкових зобов’язань, виїзд за кордон на переговори та ін. Але, з огляду на тривалість відряджень Націнвестради та час, необхідний на складання законопроектів та інших документів, які могли б спростити життя бізнесу під час війни, пройде ще мінімум кілька місяців.
